17 серпня 2026 року The Telegraph опублікував розслідування, у якому журналісти спільно з аналітиками компанії DroneSec ідентифікували щонайменше 10 секретних баз із новими пусковими майданчиками для далекобійних безпілотників, розгорнутих Росією вздовж кордонів з Україною та Білоруссю. Зазначені обʼєкти, зокрема, охоплюють авіабазу «Халіно» в Курській області та майданчик в Асовиці Комарицького району Брянської області. Постачання ударних БпЛА на ці позиції йде, зокрема, з виробничого кластера у спеціальній економічній зоні «Алабуга» в Татарстані.
Що означає виявлена інфраструктура
За даними розслідування, на нових базах налічується щонайменше 59 механічних пускових рейок, із яких близько 20 мають подовжену конструкцію, розраховану на запуск реактивних модифікацій. Частину обʼєктів облаштували на колишніх військових аеродромах і цивільних аеропортах, інші розгорнули з нуля в сільській місцевості. На одній із баз зафіксовано складські площі для одночасного зберігання понад тисячі ударних безпілотників, а сім із десяти обʼєктів використовувалися під час нещодавніх атак по Києву.
Контекст нових модифікацій і реакція України
Згідно з оприлюдненими документами, на яких базується розслідування, модифікації «Герань-4» і «Герань-5» оснащені реактивними двигунами та здатні нести до 90 кілограмів бойового навантаження на відстані майже 1000 кілометрів. Генеральний директор DroneSec Майк Моннік заявив, що Кремль «значно розширив» мережу безпілотників, аби атакувати Україну та «тримати країни НАТО під загрозою подібних атак». ГУР Міноборони України раніше попереджало про оснащення «Герань» ракетами класу «повітря-повітря». Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат зауважив, що у липні реактивних БпЛА застосовували впʼятеро більше, ніж у червні, а під час деяких атак їхня частка сягає двох третин.
Залишити відповідь