8 жовтня 2026 року Шведська королівська академія у Стокгольмі оголосила 76-річну канадську письменницю Енн Карсон лауреаткою Нобелівської премії з літератури. Нобелівський комітет обґрунтував рішення формулюванням: «за її сміливу та винахідливу творчість, яка в грайливому діалозі з класичною традицією створила нові форми для сучасної літератури». Вона стала 122-м лауреатом у номінації з 1901 року.
Академічний шлях лауреатки
Карсон народилася 1950 року в Торонто, вивчала класичну філологію та багато років викладала античну літературу. 1981 року вона опублікувала докторську дисертацію «Я ненавиджу і кохаю, отже я існую» (Odi et Amo Ergo Sum). Відправною точкою своєї творчості Карсон називає етимологію слів; поєднує письменництво, поетичну діяльність, переклад і викладання в різних університетах.
Доробок і попереднє визнання
У її творчості сучасні літературні форми поєднуються з мотивами давньогрецької міфології та класичними текстами, а переклади з давньогрецької розглядаються як самостійні художні твори. Серед відзнак — премії Ланнана (1996), Пушкарта (1997), стипендії Гуггенхайма (1998) і Мак-Артура (2000), поетичні премії Гріффіна (2001, 2014) та Т.С. Еліота (2001), премія ПЕН за поезію в перекладі (2010). У 2025 році Нобелівську премію з літератури отримав угорець Ласло Краснагоркаї. Оголошення 8 жовтня відбулося в межах Нобелівського тижня, який триває у Стокгольмі з 6 по 13 жовтня.
Залишити відповідь